Перейти до вмісту

Дошка Лідерів


ПОПУЛЯРНИЙ КОНТЕНТ

Показ найулюбленішого змісту з 26.03.18 in all areas у всіх областях

  1. 4 Бали
    Пропоную до вашої уваги звіт учасниці походу Олени Чумаченко. Мій перший велопохід (і перший відгук на нього) Великодня веломадрівка тривалістю в три дні... Наш веломаршрут розпочався 7 квітня на самісіньке Благовіщення і з вірою в себе та в свої сили ми розпочали подорож із селища Воловець. Хоча, звісно сама подорож почалася значно раніше, в когось ще 6 квітня зі Знам’янки, а в когось 7 квітня ві Львові, адже добирання до вокзалу своїм ходом теж рахується веломандрівкою. Прибувши на вокзал Воловця у складі дев’ятичисельної команди мандрівників ми оперативно вивантажили наші велосипеди з поїзду, ледь не забувши один велосипед. Добре, що стоянка досить тривала і всі вчасно зорієнтувалися і кинулися забирати ще один залізний кінь. Досить швидко всі зібрали свої велосипеди, поповнили запаси води та провіанту в найближчому магазині і з натхненням розпочали маршрут. Перший день веломаршруту обіцяв бути легким та підготовчим. Було заявлено проїхати тридцять кілометрів. Але очікування не завжди співпадають з реальністю. Практично відразу нас очікував складний гірський перевал, де стало зрозуміло, що гори — це не рівнинна Кропивниччина і тут потрібно докласти більше зусиль для досягнення мети, але тим цікавіше нам всім було долати дистанцію. На першому перевалі, на жаль, відбулася перша поломка — у Сергія відмовили гальма. Свою подальшу мандрівку він продовжив тільки з передніми гальмами. Наш маршрут пролягав через село Пилипець, знане своїм гірськолижним курортом, байкпарком та справжньою окрасою місцевості - водоспадом Шипіт. Водоспад навесні надзвичайно повноводний та стрімкий, на відміну від літа, коли він менш потужний та зими, коли він покритий льодом. Біля водоспаду було дуже мало людей, тому можна було вдосталь насолодитися спогляданням водяної стихії та пофотографуватися. Біля водоспаду нас чекав сніг, велосипеди вгрузали та буксували, а ноги провалювалися в кучугури. Бахілів у нас, звісно, не було, тому сніг потрапляв у взуття та трохи намочив ноги. Біля водоспаду було багато альтанок і зайнявши одну з них ми влаштували собі невеликий привал та перекус. День мчав і поспішав до завершення, а до місця ночівлі було ще далеко. Заїхавши в село Нижній Студений нами зацікавилося місцеве населення і почало підказувати дорогу. Навігатори у нас звісно були, але ж ми не могли відмовитися від щирої допомоги. За словами жіночки, яка вказувала нам шлях, нам треба було проїхати через горбик, за смерекою повернути, а після хреста спускатися і буде нам село Хащоване, яке ми і шукали. Та це була жіночка з гір для якої оббігти пару перевалів — це “ось тут за рогом”. Ми попрямували за вказаним нею маршрутом. Відразу ж почався стрімкий підйом і їхати велосипедами було просто неможливо, тож всі дружно штовхали велосипеди навантажені речами поперед себе, окрім Євгена, який попри всі складнощі їхав, і окрім мене, бо речей я не везла, всі віз Євген. Всім було дуже складно йти, але попереду нас чекав неймовірний краєвид з полонини і чарівний захід сонця, який, на жаль, віщував тільки тривогу. Зустріти ніч на перевалі мені дуже не хотілося, адже окрім темряви, небезпеки загубитися та поранитися, я знала, що із заходом сонця настане страшенний холод. Після полонини нас вела далі стежка серед дерев, деякі з яких були повалені і цим самим ускладнювали нам рух. Ми змушені були обходити ці дерева або ж переносити велосипеди в руках. Також між дерев був сніг і чим далі, тим більше. Всі знову згадали про бахіли, які ніхто не взяв. Ноги провалювалися бувало й на пів метра і врятуватися від снігу у взутті вже не було ніякої можливості. Хрест про який нам казала жіночка ми побачили вже в сутінках і далі дорога пішла вже на спуск. Було досить страшно спускатися по не рівній ґрунтовій дорозі в напівтемряві. В хід пішли налобні та велосипедні ліхтарики. Та вони були не у всіх, адже ми мали подолати цей маршрут ще за світлої пори. Ґрунтова дорога перейшла в поганенький асфальт, а сутінки в темряву. Звісно стало надзвичайно холодно. Одягнути вже не було що. Ми їхали із останніх сил, коли нарешті з’явився хороший асфальт, а це означало, що ми вже майже доїхали. Я їхала найостаннішою, адже дуже боялася впасти на крутому спускові тому і пригальмовувала. Згодом я наздогнала всю нашу компанію, яка спинилася, як виявилося, тому що інша Олена впала і на ній саме в той момент не було шолому. Ми викликали таксі для постраждалої і відправили її в готель. А самі своїм ходом дісталися до нашої садиби. На годиннику була 22.30. Нас чудово зустріли господарі. Мокрі речі та холодні ноги, які вже ніхто не відчував, ми відігрівали на теплій підлозі. Потім була смачна вечеря, обговорення завтрашнього маршруту та падіння і варіанти допомоги для постраждалої. Після душу всі провалилися в міцний сон. Перший день закінчився дуже не приємним моментом, але в цілому подарував багато вражень. Замість обіцяних тридцяти кілометрів вийшло цілих п’ятдесят п’ять. Наступний день обіцяв бути найважчим із самісінького початку, адже на нього мала припадати, найдовша по кілометражу, тривалість маршруту. Вранці мандрівники зібралися за великоднім столом, господарі гостинно зробили його дійсно великоднім: паска, крашанки, холодець. Найревнішим християнином серед нас виявився Віталій — виявляється він дотримувався передвеликоднього посту і для нього цей великодній стіл був дійсно довгоочікуваним та благодатним. За святковим столом було вирішене питання із переїздом постраждалої Оленки до наступного місця дислокації на таксі. Всі мандрівники підтримали цю ідею, не тільки словами, а ще й фінансово, адже тарифи в такі святкові дні зростають. Тому другого дня на маршрут нас стало тільки семеро. Ранок видався на диво сонячним, насправді благословенним, але надзвичайно холодним. Відстань між Славське до Сколе ми подолали дуже швидко, адже практично весь час було їхати згори. У Сколе ми вирішили заїхати хоча б на крайчик парку “Сколівські бескиди”, так як він насправді величезний і наскільки ми зрозуміли за перший день мандрівки в гори краще йти без велосипедів. Тому ми помилувалися лісом, стрімкою річкою та вдосталь надихалися хвоєю і помчали далі. Всім здалося, що їдемо ми швидко, сил та часу у нас ще вдосталь і ми знову вирішили трошки відхилитися від маршруту і заїхати на гору зі скелями на вершині. Мандрівники радо підтримали ідею і ми почали наш підйом. Гірська дорога густо помережана поваленими деревами чекала нас. Знову доводилося просто котити велосипед і переносити його через перешкоди. На одній із галявинок всім стало остаточно спекотно і почалося велике переодягання у літню велоформу. Далі нас чекали просто не подоланна велосипедом стежка: майже вертикальна і перегороджена величезним поваленим деревом. Було прийняте рішення розділитися на дві групи і продовжити сходження по черзі. І коли надії на скелі вже не було навігатор, а точніше його розумний власник Євген, вивів нас на скелі. Це була не вершина гори, але фініш нашого маршруту. З цієї локації відкривався прекрасний краєвид на місто Сколе, річку Опір та неозорі Сколівські бескиди. Вдосталь намилувавшись та нафотографувавшись перша частина групи спустилася до велосипедів, а друга знову під проводом Євгена піднялася вгору. Після сходження ми влаштували обід і рушили далі, адже попереду був ще чималий шматок маршруту. Далі дорога знову пішла вгору, сили потроху почали нас покидати. Зупинки на магазини і перекуси ставали частішими, а от дорога все гіршою. Коли до пункту призначення, а сьогодні це було селище Східниця, лишалося не більше десяти кілометрів асфальт остаточно скінчився, адже він вів до Тустані — міста-фортеці. І ми не могли оминути таку історично-природничу пам’ятку до того ж майстерно показану у фільмі “Сторожова застава”. І хоч як складно було до неї йти — хоча від траси до фортеці було не більше кілометра — ми дісталися до мети. Припаркували свої велосипеди до середньовічної парковки і знову групами почали здійснювати обхід фортеці. Словами не передати міць та велич багатомільйонних скель, які своїми високими шпилями виринали із землі, немов тримаючи небо. Перед таким витвором природи відчуваєш себе малесенькою піщинкою серед стихії Природи. Підійматися по крутих сходах фортеці було на диво легко, адже без велосипеда поперед себе. Ніжки дивувалися і раділи доторкам до землі. Сонце тепло пригрівалося стомлених мандрівників, сил залишалося мало. Дехто відпочивав на лавці, інші оббігали фортецю, більшість придбали магнітик на пам’ять. Останні кілометри до Східниці були дуже важкими через крутий рельєф, а також майже повну відсутність асфальтного покриття. Опинившись у Східниці ще за видна ми дуже зраділи, до готелю лишалося не більше кілометра, який ми додали “короткою дорогою”, яка пролягала через недобудови, круті спуски та сходи. Але ж весело весь час котити велосипед! В готелі нас вже чекали Оленка (вже у значно кращому стані) та Сергій. Вони, навіть, покаталися Східницею, поки нас чекали. Після вечері Євген ще пішов побігати, на жаль, більшість мандрівників цього не знали тому по крутим стежкам за пивом довелося йти самостійно. З балконів готелю, який стояв на підвищенні відкривалася дивовижна панорама на селище. Після організаційних питань із заселенням та з’ясування часу підйому ми розбрелися по номерах. Ми вже добряче стомлені під кінець другого дня походу, під час якого ми подолали шістдесят шість кілометрів складного та живописного маршруту. Третього дня ми мали подолати двадцять кілометрів від Східниці до Трускавця. Насправді, відстань досить не значна, але беручи до уваги два активних попередніх дні, втому та страх спізнитися на поїзд ми виїхали раніше, ніж вчора. Хоча втому була не у всіх, от Євген наприклад ще пробіг зранку вісім кілометрів із набором висоти близько трьохсот метрів і виглядав радісно та бадьоро. Після сніданку, швидких зборів ми стартували вже, на щастя, у повному складі, командою в дев’ять чоловік. Відразу ж наш запал та ранкову енергію спалив складний черговий гірський перевал за яким знову йшов різкий спуск. Асфальтне покриття було жахливим, з величезними ямами та вибоїнами, до того ж сама дорога знаходилася під кутом, ми їхали зі швидкістю автотранспорту. Чи то вони так повільно, чи то ми так швидко. Пам’ятаючи падіння Оленки я старалася їхати дуже обережно та уважно. Фінішні кілометри давалися складно, але впевнено. Нас чекав поїзд, завершення мандрівки та дім. На під’їзді до Трускавця ми зустріли місцевого велосипедиста, який дуже зацікавився не знайомими велосипедистами і з’ясував для себе звідки ми і куди мандруємо. Після спільного фотографування та обміну контактними даними ми поїхали далі. До поїзда в нас лишалося близько двох годин. Ну дуже ж ми перестрахувалися, щоб встигнути! Але краще так, ніж нервувати. Залишилося багато вільного часу на магазин, перекус, сувеніри та фотографії із курортного містечка. Із залізничного вокзалу відкривався неймовірний вигляд на місто, з яким ми прощалися збираючи наші велосипеди у велочохли. Мандрівка добігала до завершення. Залишалася лише дорога додому. Ми повантажилися у вагону, де було страшенно жарко. Та на щастя нам з Євгеном потрібно було їхати лиш до Львова, або на жаль, адже до рідного Кропивницького ми не поїхали. У Львові ми попрощалися із веломадрівниками, передали привіт рідному місту і домовилися зустрітися знову, як мінімум цим же складом, але краще більш розширеним. Ці три дні пройшли немов калейдоскопом, як один велосипедний день, великий день, Великодній день. До нових викликів, звершень та мандрівок!
  2. 1 Бал
    Магазин Восход Адрес: Телефоны: (0522) 22-15-89, 23-32-15, 33-66-45 Режим работы: пн. - птн. 9-00 - 18-00, сб. 9-00 - 17-00, вс. 9-00 - 15-00 Рядом проходящий общественный транспорт: Маршрутное такси 3 Предоставляемые услуги: продажа велосипедов, запчастей, мотороллеров, ремонт.
  3. 1 Бал
  4. 1 Бал
    После затянувшейся зимы уже не терпится начать сезон весенних покатушек и соревнований. Все кто хотел катать делали это и зимой. Но многие не решались выезжать на заснеженные дороги наших городов. И вот она Весна уже тут . Уже она пришла. Снег уверенно тает и скоро мы увидим наш город без снежных барханов. И как там в сказке говорят "Травка зенелеет, Солнешко блестит, Ласточка с Весною " скоро прилетит... По сему есть предложение. Немного размяться перед дальними походами, длинными покатушками. И организовать ВЕСЕННЮЮ ГОНКУ. Дата проведения 22 АПРЕЛЯ. Место проведения пляж Ковалёвский. Организовать гонку силами двух велоклубов ТАМ-ДЕ-МИ и MAXIMOOSE BIKES. С возможностью привлечения и других спортивных организаций. Оформить это как общегородское соревнование с пикником на финише. Прошу принять участие в обсуждении мероприятия. И начать подготовку как только сойдёт снег.
  5. 1 Бал
    Якщо бути лаконічним,траса на "відмінно",організація на "відмінно",згуртованість -на "добре+",бажання велобайкерів котнутись -"добре+",власний виступ -"незадовільно".Якось так...
  6. 1 Бал
    Маршрут пройшли все супер! Синевир знову висить на майбутне, добре що вчасно переробили маршрут, бо то був би жестяк) Дякую усім, хто крутив педалі!!!
  7. 1 Бал
    Сайт велоклуба получил сертификат безопасности. https:// http://
  8. 1 Бал
    Дуже гарний та солідний.
  9. 1 Бал
    Уважаемые форумчане! Поздравляю Вас с светлым праздником Пасхи. Желаю всем Вам мира, любви, достатка и хорошего весеннего настроения. Пусть день святого Воскресенья Благие вести принесет! Очистит душу и теплом согреет, От всех ненастий мир спасет!
  10. 1 Бал
    Тоді зробіть мені будь-ласка, жовту приблизно #ffea00 В мене відображається досі чорна.
  11. 1 Бал
    Відкрито реєстрацію на весняні велоперегони: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1fktzZmyHWhRjiwfQJnMMjqmqf0823kfg3jSiUKjdjto/edit#gid=691664143 Прохання всім бажаючим прийняти участь в перегонах реєструватись!!! Для подальшої інформації організаторам про кількість учасників!!!
  12. 1 Бал
    Доброго часу доби! Можна будь-ласка: Переробити роботу - самЕ відображення після натискання комірки "цитата" - щоб як на старому форумі можна було б двома способами діяти: а) як зараз, якщо треба відповісти на все повністю чиєсь повідомлення - тицяти "відповісти" і те чиєсь повідомлення (як зараз) повністю повторюється/відображається у нами написаному; б) щоб була комірка саме "Цитата" щоб при виділенні лиш декількох слів/строк у чиємусь повідомленні саме вони і відображалися(!) бо так зручніше і наглядніше, коли лише фраза на яку відписуємо комент з'являється у нашому повдомленні, тим паче коли те чиєсь повідомлення дуже довге Прибрати чи десь сховати кнопку "Відмітити сайт прочитаним", бо боюся туди випадково натиснути, бо її видно і на форумі, і на особистій ст. - срізь. Розумію що новачкам відображатиметься весь форум не прочитанняим, але ж у кожному розділі є "відмітити розділ прочитанним" - от вони хай і залишаться ;) Якось розмалювати чорні широкі смугииии хоча б кольорами нашого велопрапору вгорі (я на прикладі ст.свого профілю обвела оранжевими еліпсами) під авою кожному самим колір (зараз чорної) смуги підібирати або ж просто прибрати її помістивши перелік "ПУБЛІКАЦІЇ ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ ВІДВІДУВАННЯ БАЛИ..." безпосередньо на саму світлину обкладинки/фонового зображення, зробити цей перелік просто більш жирним кольором, а краще нижче світлини(обкладинки-фону) взагалі окремою табличкою винести)) + це тільки в мене не відображається "кількість"(нижня строка)"ПУБЛІКАЦІЇ ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ..." бо до хвилини назад взагалі не зрозуміла до чого цей перелік якщо то не кнопки, не комірки, а виявляється коли я їх курсором лівою кн.миші виділяю то "зачення=кількість" тих самих "ПУБЛІКАЦІЇ ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ.." виділяються, тобто це в одної мене вони просто прозорим кольором (що поки не виділиш не прочитаєш)???
  13. 1 Бал
    2017 Пам'ятки Центральної України - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/803/ Велопутешествие по Кировоградской области в мае 2017 года - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1398/ Перший Євротур (Польща-2018) - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1394/ Гетьманська столиця - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1180/ Дальняк Летичів-Меджибіж-Хмельницький - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1324/ Чортків-Бучач-Заліщики-Чернівці-Київ (дубль №4) - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1346/ 8-денний велопохід Західною Україною - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1372/ Вишиваний шлях 2016 - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1126/ Черкащиною через Кіровоградщину! - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1284/ Вздовж моря - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1323/ Чарівне Закарпаття - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1035/ Івано-Франківськ - Рахів - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1319/ Світязь - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1349/ Заліщики - Чернівці - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1303/ Золота підкова Львівщини - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1264/ Солодкий дОльняк (Харківська область) - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1281/ Марафон Поліська Січ 2017 - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1313/ Велопоход Знаменка-Снигиревка состоялся - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1307/ Великдень-2017. Заліщики-Чернівці-Вінниця - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1265/ Конкурс вело5х6вий 2016 - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1266/ 2016 Карпатська підкова 2016 - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/297/ Златопілля - Примара - Вервольф - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1241/ 2016.05.10-13.Васильевка-Запорожье-Хортица-Днепропетровск - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1119/ Вилкове - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1192/ Тернопільщина 2016 - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1152/ ЧОРНЕ МОРЕ 2016 - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1135/ Коблеве 2016 - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1178/ Переяслав-Хмельницький та Канів - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1143/ Розкатка на Актовський каньойн - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1137/ Костел Св. Анни, Палац Шувалових. - http://old.velo.kr.ua/forum/topic/1061/
  14. 1 Бал
    А она ведь просто Актриса и музыкант.
  15. 1 Бал
    Фиксеры(они же люди на фиксах)Откуда взялисьПоявились совсем недавно. Изначально фиксы (особые велики) использовали молодые американские парни, подрабатывающие курьерами. Велосипеды фиксеров примечательны тем, что у них нет тормозов! Передача в этом велосипеде всего одна, фиксированная, поэтому он и называется фикс.ТусовкаГлавный технический навык фиксера - умение тормозить. Помимо опасных гонок виксеры устраивают турниры байк-поло: всё так же, как и в обычном поло, только верхом на велике. Прийти и поболеть за знакомого фиксера не возбраняется. Среда обитания Ребята любят приезжать на своих великах к барам, клубам, к стрит-фэшн-магазинам и кататься по ночному центру города. Обо всех намечающихся слётах можно узнать заранее на сайте пока единственного комьюнити фиксеров в нашей стране. Как узнать По сумке посыльного, она же messenger bag. Многие стрит-фэшн-бренды выпустили свою модель велосумки. Велосипедные кепки с задранным вверх козырьком - часть профессиональной велоэкиперовки. Да, ещё - огромной популярностью у фиксеров пользуются бороды и усы!
  16. 1 Бал
    Bianchi Super Pista В конструкции модели от Bianchi нет ничего сверхъестественного — и в то же время, от нее просто не отвести глаз. Бирюзовый велосипед хочется рассматривать как своеобразное произведение искусства: детали от Dino Carbon и Fast Folks, мощные колеса, руль — все донельзя гармонично. Отдельного внимания заслуживает седло, обтянутое кожей от кошелька Louis Vuitton (паленого, скорей всего) с характерными разноцветными монограммами.
  17. 1 Бал
    Полное погружение Многие горят желанием не просто купить фиксед гир, но и овладеть им в полной мере, выучить различные трюки, принять участие в гонках и соревнованиях. Первый совет, который мы можем дать вам — тренируйтесь упорно, но постепенно. Не стоит в первый же день пытаться затормозить скидом и побить рекорд скорости! Во-первых, вам необходимо приобрести специальные застежки для ноги на педали, они называются Toe Clips. Эти застежки помогут вам лучше контролировать педали и предотвратят съезжание ноги. При торможении они тоже обязательно пригодятся. В целом, для новичков в фиксед гир существует три самых больших трудности: Преодоление препятствий, о котором мы уже упоминали; Проблемы при торможении, так как привычные тормоза на велосипеде отсутствуют; Сложность педалирования — не каждый привык крутить педали без остановки, тем более, что на большой скорости педали могут вращаться до ста семидесяти оборотов в минуту. Все эти нюансы осваиваются опытным путем, поэтому нужно просто кататься и привыкать к особенностям велосипеда. Следует помнить о том, что во время торможения скидом идет большая нагрузка на колени — негативное влияние на сустав неминуемо. Вообще, физическая форма и выносливость очень важны, особенно, если вы собираетесь принимать участие в гонках. Вам будет проще, если до фикса вы занимались экстремальным спортом вроде скейтбординга или bmx. Но даже если у вас нет такого опыта, ничего страшного — при желании у вас обязательно все получится!
  18. 1 Бал
    Рекстенд или Сюрпляс Что? Как? И главное зачем? Зачем вам нужно уметь делать трекстенд (или в классическом варианте Сюрпляс)? Прежде чем ответить на этот вопрос, давайте разберемся, откуда это все пошло и для чего. Сюрпляс появился на треке в дисциплине Спринтерской гонки. В этом виде соревнований самое выгодное положение позади лидера, ведь можно видеть его маневры и просчитать ходы. Делая паузу перед стартом, участники пропускали вперед соперника: так и появилось понятие трекстенд. Зачем он нужен в повседневной жизни? Для начала это один из показателей скила вашего управления велосипедом, ну и это просто удобно. Те, кто используют контактные педали или хотя бы туклипсы или стрепы, знают как это, каждый раз на перекрестке вылезать и защелкиваться обратно от педалей. Не умея трекстендить, вас точно это начнет напрягать. Так же трекстенд очень повышает ваш уровень вождения велосипеда на небольшой скорости и поможет в дальнейшем для освоения различных трюков. Вообщем, плюсов масса. Как же научиться трекстенду. Опишем этот прием только для фиксированной передачи. Самый простой способ — это найти предмет (столб, стена, ограда), за который можно схватиться. Поверните переднее колесо в сторону от предмета, за который планируете держаться, поверните вперед ту педаль, в сторону которой повернуто колесо (если переднее колесо повернуто вправо, то правая педаль должна стоять на 2-3 часа, если влево — то левая на 9-10 часов). Схватившись за предмет, педалируете градусов на 90 вперед, потом назад. Когда будете делать это уверено, отпустите руку с руля, держитесь только за предмет. Это упражнение даст вам понятие о сути трекстенда и, нарабатывая его, вы сможете легко освоить этот прием. Что же делать дальше? Найдите ровную поверхность и пробуйте стартовать так, чтобы положение педалей оказалось таким же как и при тренировке с предметом, а руль повернут в сторону педали, находящейся спереди. Старайтесь двигаться максимально медленно вперед, потом максимально медленно назад. С каждым разом уменьшайте расстояние. В конце концов вы будете успешно стоять, балансируя на месте. В дальнейшем можете практиковать этот приём на наклонных поверхностях, а позже и без использования рук. Ну а дальше можно делать всё, к чему вас приведет ваша фантазия.
  19. 1 Бал
    Все таки фикс украшает женщину... Или наоборот... Ну не знаю
  20. 1 Бал
    Нас бажаючих вже 5 чоловік, так що завтра купуємо квитки. Туди 6.04.2018 041П Знам,янка-Тернопіль відправлення 18.22 пересадка на 108Ш Тернопіль-Воловець прибуття 13.21 орієнтовно 240грн Назад 9.04.2018 042Л Трускавець-Знам.янка відправлення 12.43 прибуття 5.10 елка на Кіровоград 6.20 вдома 7.30 орієнтовно 150грн УВАГА!!! Змінилася нитка маршруту!!! Через брак часу та можливу зміну погодних умов Синевир залишаємо на літній похід! про це у цій гілці після звіту цього походу. ВОЛОВЕЦЬ-СЛАВСЬКЕ 42КМ ночівля 1. СЛАВСЬКЕ-СКОЛЕ 30КМ обід, дивимося Нац парк, рух на СХІДНИЦЮ 32КМ ночівля 2. СХІДНИЦЯ-ТРУСКАВЕЦЬ 20КМ
  21. 1 Бал
    до
    Комфортний ознайомчий велопробіг Трускавець - Сколе - Славське - Пилипець -Синевир- з Дрогобич з ночівлями у садибах та знайомство з карпатською кухнею.
×